Лейбл «для аутсайдерів» мовчав понад тридцять років. Brian Eno вмикає його знову

Brian Eno перезапускає власний лейбл Opal Records, який мовчав понад три десятиліття. Першими виходять два його альбоми, що роками були недоступні, — обидва 16 жовтня.

Про повернення лейблу оголосили в офіційній крамниці Eno.

Opal Eno заснував ще 1988 року, і тоді ж дав йому визначення, яке лишилося головним.

«Це лейбл для аутсайдерів», — сказав Brian Eno про Opal ще в 1988-му.

Дві платівки, що зникли з обігу

Перша — Another Day on Earth 2005 року, перший пісенний альбом Eno після довгої перерви. Ліцензія на нього спливла ще 2008-го, і відтоді платівку можна було купити хіба що в Японії. Тепер вона повертається з бонус-треком і в кольоровому вінілі.

Друга — Drawn From Life 2001 року, зроблена разом із німцем Й. Петером Швальмом. Права на неї загубилися в корпоративних переходах, коли EMI переходив з рук у руки. Уперше вона виходить під двома іменами на обкладинці — Eno і Швальма, як і було насправді.

Обидва записи свого часу віддавали чужим лейблам — Hannibal, Virgin, Astralwerks. Тепер права повернулися до Opal, і саме тому перезапуск починається з них.

Чому Eno називає це дарунком

У короткому есе до релізів Eno пояснює, звідки ці платівки взялися: обидві народилися в маленькій кімнаті без вікон у західному Лондоні.

«Ці два альбоми теж повертаються як дарунки з минулого», — пише Brian Eno.

Саме там, за його словами, він у девʼяностих намацав місце, де ембієнт і ритмічна пісенна музика перетинаються, — територію, яку досліджує досі. Тобто перевидання для нього не ностальгія, а повернення до незакритої теми.

Вінілові майстри для перевидань нарізали на Abbey Road, дистрибуцію взяла The state51 Conspiracy. Кожен альбом виходить на CD, чорному й кольоровому вінілі та в цифрі.

Раніше ми розповідали, як «Music for Airports» Eno зазвучала в справжньому аеропорту Манчестера.