«Фактично, ти пишеш вісім пісень в одну»: як трек із київської студії став сольним дебютом кейпоп-айдола

24 серпня вʼєтнамський співак Ханбін, учасник південнокорейського гурту TEMPEST, випустив свій перший сольний сингл No Fear. У кредитах пісні стоять двоє киян.

Про те, як це сталося, розповів Суспільному Культура один із них, Євген Бардаченко.

Бардаченко — сонграйтер, керівник Jay Music Label і колишній учасник київського гурту Dilemma; у цій пісні він співавтор і продюсер. Аранжування зробив Леонід Петровський, який працює під іменем L.1d. Фінальні правки тексту під артиста вносила вже корейська команда.

Пісню писали не для нього

Найдивніше в цій історії те, що No Fear узагалі не робили під конкретний реліз. Команда Бардаченка навмисно пише те, що він називає універсальними піснями: сильна річ, яку лейбл потім сам підлаштує під артиста, хореографію і візуальну ідею.

Шлях від київської студії до корейського лейблу пройшов не через знайомства, а через індустріальну машину. Близько чотирьох років тому Бардаченко свідомо перейшов з українського ринку на міжнародний англомовний, познайомився з великим європейським видавцем, що спеціалізується на Азії, — і саме звідти почали надходити брифи від лейблів із конкретними запитами. Цим каналом пісня і потрапила на прослуховування в YH Entertainment.

«В Україні модель проста: ти знаєш артиста, кидаєш йому пісню прямо, і якщо йому заходить, він її забирає. У Європі, Америці й Азії так не працює», — сказав Євген Бардаченко Суспільному Культура.

Далі почалося те, чого автори вже не бачили. Сам Ханбін після виходу синглу розповідав, що разом із командою прослухав близько двохсот демоверсій; після першого відбору лишилося приблизно дванадцять, і артист раз за разом повертався саме до цієї. Чому — Бардаченко може лише припускати: каже, що його самого завжди чіпляють пісні з духовими, «труби — це для мене чистий енергетичний кач».

Від демки до релізу пісня майже не змінилася. Мелодія, структура й основна ідея лишилися ті самі, правки стосувалися переважно зведення. Формулювання автора: фінал звучить практично ідентично демці, тільки голосом Ханбіна.

Технічне завдання, схоже на архітектурний проєкт

Найважче, за словами Бардаченка, починається на групових брифах. Свій перший такий досвід він описує так: композицію треба було структурувати під вісьмох учасників гурту, і кожному мала відповідати окрема музична частина зі своєю мелодією. Лише на мелодію і структуру, ще без тексту, пішло сім днів.

Саме тоді, каже він, стала видно дистанція між двома індустріями. Бриф від корейського лейбла більше нагадує архітектурний проєкт, ніж творче замовлення, — і це не метафора автора заднім числом, а те, як він описує свій робочий документ.

Сильною стороною українських авторів Бардаченко називає мелодику й емоційну щирість, слабкою — незнання правил гри. Окремо він говорить про авторські права: за його оцінкою, близько девʼяноста восьми відсотків артистів в Україні не розуміють, що це таке і де їх реєструвати. Сам він починав у Dilemma, які 2018 року йшли на національний відбір «Євробачення», а тепер веде лейбл із каталогом приблизно на дві сотні треків і збирається на американський ринок.

Раніше ми розповідали, як пісня лучанки потрапила до компʼютерної гри без жодної участі самої авторки — інший випадок, коли українська музика виходить у світ через посередника.